На початку 90-х, на хвилі відродження всього національного, на екрани телебачення вийшов фільм "Царівна" з Вікторією Малекторович в головній ролі. Коли дивлюсь на цей кулон, згадуюю цю стрічку, за твором Ольги Кобилянської, та з чудесною музикою: "Мелодія" Мирослава Скорика.
Кулончик виконаний у техніці - вишивка. От ніколи б не могла подумати, що ще раз до неї повернусь. Першою моєю спрбою оволодіти цією технікою, була брошка
"Совеня", страшненьке, пузатеньке пташеня. На той час я для себе вирішила, що це був перший та останній раз, і особливо уваги не звертала на вишиті прикраси. Але якось на одній із зустрічей у
"Рукодельное кафе" у Віки (блог "Викино вишивальное счастье"), побачила просто фантастичний набір прикрас
"Чар зілля". Ну і звичайно ж захотілось дізнатись більше про атора цієї краси, так я потрапила у справжне царство чарівниці, у блог
"Хатинка Веселкової Чаклунки". Побачивши роботи Оленки, я, як кажуть, "пропала". Була зачарована кожною прикрасою, по декілка разів розглядала та милувалася кулонами, браслетами, кульчиками та іншими творіннями цієї талановитої майстрині. Одним словом, я закохалась у її роботи а разом з ними і у техніку вишивки бісером. Отож, Оленко, якщо ти читаєш цей пост, знай, що завдяки тобі, "гризу граніт науки", та "штурмую" вишивку. Твої роботи для мене, як еталон, і це не просто слова, а справжне захоплення, яким хочеться поділитися з іншими...
А ще, Оленка виробляє казкові тортики, я все мрію своїм хлопцям замовити щось подібне, та поки що у Львові не можу знайти таку чарвницю, шкода що до Рівного трохи далеко...
Але ж тексту вам сьогодні настрочила)))...та ж ви знаєте, що я не завжди така багатослівна))).
Гарних вам вихідних, та радості у серці.
До зустрічі...